Троянди й автомат. Красиве ненавмисне

roses_116

Наївна я. Чомусь мені здавалось, що троянди в Болгарії цвітуть все літо, тож мені не буде складно потрапити на плантацію знаменитої олійної троянди, щоб позбирати-познімати та відчути цей тягучий та густий аромат “стиглих” квіток на власні ніздрі. Але, як кажуть конвеєрні продавчині супермаркетів — “ахрана, атмєна!”. За тиждень до мого візиту у чудове місто Казанлик, що є столицею трояндової промисловості Болгарії, всі квіти зібрали, свято урожаю відгуляли та порозвозили сировину (тобто тонни пахучих рожевих пелюсток) у невеликі приватні та великі державні заводи по всій країні. Все що мене чекало — це магазин з продуктами трояндового виробництва, декілька напівзакинутих теплиць селекційної станції та музей. Так, я обов’язково поїду наступного року на фестиваль, щоб збирати пелюстки до кошиків під запальні балканські ритми. Уявіть собі, що всі троянди збирають досі рученьками протягом двох тижнів, адже жодне обладнання не в змозі відрізнити розквітлу троянду від бутону.
roses_111
А ще у місті Казанлик знаходиться один з найпотужніших заводів по виготовленню зброї у колишньому Радянському Союзі з передбачуваною назвою “Арсенал”. Саме болгарський Арсенал виробляв 30% АК усього Союзу. З 1990 року Арсенал став приватною компанією, що веде міжнародну торгівлю сучасними видами зброї. Зокрема він спеціалізується на виробництві роботів-маніпуляторів та штучних алмазів.
Чомусь мене захопив той факт що страшна зброя та ароматна олійна троянда разом складають економічну основу для процвітання цілого регіону. Щось подібне відбувається у цілому світі, смерть йде за руку з красивою невинною дівчиною; рани кровоточать, щоб можна було їх загоювати; ми знищуємо та створюємо постійно, синхронно та безперервно. Саме існування потужної зброї засмучує мене, тож далі я говоритиму тільки про троянди. Массове розповсюдження якої, звісно, було б неможливе без масштабних воєн.
roses_118
Цікаво, що предками королівських квітів є вічнозелені деревоподібні, що досі ростуть у вологих лісах Китаю та Індії. Ще чотири тисячі років тому олії трояндових дерев використовували у медицині, косметології та кулінарії. Пелюстки троянд додавали у вино у древній Персії та Єгипті. Як культурний вид троянду почали вирощувати саме у древньому Єгипті, олією троянд змащували рани воїнів, для скорішого загоєння. Массове захоплення трояндами почалось у Римській Імперії. З пелюсток фракійської троянди робили пудинги та джеми, з суцвіттями запікали дичину. Римляни приймали ванни з трояндами, осипали гостей рожевими пелюстками та змащували волосся квітковою олією.
У 13 століттї хрестоносці привезли з Дамаску до Середньовічної Европи особливу троянду — Damascenna Mill — саме цей вид і сьогодні вирощують у Долині Троянд.
Олію з блідорожевих пелюсток отримують методом подвійної дистиляції ( респект мудрому Авіцені). Ціна одного літру болгарської трояндової олії становить близько 6 тис. євро. Найпопулярніші парфюмерні компанії усього світу купують саме болгарську сировину для своїх ароматичних композицій.
Я згадала, як минулого року робила трояндову воду та трояндовий джем з суцвіть виду “чайна”, кущі якої ростуть в маминому саду. Повернусь до Києва та обов’язково напишу вам про виготовлення “трояндової води” та “лавандової води” у домашніх умовах!
roses_115
А ось деякі експонати музею та селекційної станції, що, як мені здалось, знаходяться у дещо закинутому стані. Певне, зброя нині приносить більше коштів.
roses_122
розрахункова книга та стіл для письма одного з торгових домів Казанлику
roses_120
Велетенський старовинний дистилятор
roses_117
Частина лабораторії з перевірки якості трояндової олії. 18 ст
roses_118
ємності для зберігання трояндової олії
roses_114
теплиці селекційної станції
roses_113_1
roses_123
екстер’єр музею
roses_124
один будинок на одній з вулиць столиці троянд

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial